Табір СОНЕЧКО
15 червня 2016 року
Талант — це здатність те робити,
Чому тебе ніхто не вчив.
Талант, як сонце щиро світить,
Лише в собі б його відкрив.
Якщо відкриєш дар у себе,
Його відразу розвивай.
Не жди, що прийде манна з неба,
І від безділля не страждай,
А вчись, працюй, трудися в поті,
Щоб дар, талант свій зберегти.
І щогодини будь в роботі,
Щоб краще вміти і змогти.
Чому тебе ніхто не вчив.
Талант, як сонце щиро світить,
Лише в собі б його відкрив.
Якщо відкриєш дар у себе,
Його відразу розвивай.
Не жди, що прийде манна з неба,
І від безділля не страждай,
А вчись, працюй, трудися в поті,
Щоб дар, талант свій зберегти.
І щогодини будь в роботі,
Щоб краще вміти і змогти.
14 червня 2016 року
Англійська
мова – перша міжнародна,
Престижна, видатна та дуже
модна.
І чим раніше станемо
вивчати
Тим легше буде пам'ять
розвивати.
13 червня 2016 року
Дощик сонечку всміхавсь,
Лоскотав промінчик.
А коли на землю впав,
Враз став зовсім іншим.
Посмішка вниз головою –
Кольоровою дугою!
Лоскотав промінчик.
А коли на землю впав,
Враз став зовсім іншим.
Посмішка вниз головою –
Кольоровою дугою!
10 червня 2016 року
Я тобі
відкрию таємницю:
Щоб
усім нам хороше було,
В
небосхилі золота жар-птиця
Розсипає
бризками тепло.
Коріння
роду пророста в мені,
У таїну земля козацька кличе!
Біжу скоріш! Торкаюся обличчям
До рідних пагорбів
У таїну земля козацька кличе!
Біжу скоріш! Торкаюся обличчям
До рідних пагорбів
9 червня 2016 року
Метелика ловити я не хочу:
Він – квітка неба, хай живе собі!
Хай крильцями барвистими тріпоче,
Щоб радісно було мені й тобі.
І квітку лісову не стану рвати,
Її до дому я не понесу.
Бо вдома їй джмеля не погойдати
І не попити ранками росу!
І не стеблинку, гілку чи травинку,
Я не ображу – це страшенний гріх!
Бо в кожній з них живе тремка живинка,
Що світиться довірою до всіх.
Він – квітка неба, хай живе собі!
Хай крильцями барвистими тріпоче,
Щоб радісно було мені й тобі.
І квітку лісову не стану рвати,
Її до дому я не понесу.
Бо вдома їй джмеля не погойдати
І не попити ранками росу!
І не стеблинку, гілку чи травинку,
Я не ображу – це страшенний гріх!
Бо в кожній з них живе тремка живинка,
Що світиться довірою до всіх.
Підписатися на:
Дописи (Atom)